В Ізмаїлі презентували пісню про Українське Дунайське пароплавство

28 грудня 2018 року під час новорічного концерту в українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра відеокліпу «Пісня про пароплавство».

28 грудня під час новорічного концерту в Українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра кліпу «Пісня про пароплавство».
Виконавець і автор тексту нової пісні - Марк Бігун, музичний супровід - Сергій Денисов. Кліп створений працівниками пароплавства. Ізмаїл, 2018 рік.

Потенціал та проблеми ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” в реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону

Дмитро Чалий,

голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»

Морський та річковий транспорт є однією з базових галузей економіки Придунайського регіону, стабільне та ефективне функціонування якого є однією з необхідних складових забезпечення економічної стабілізації, сталого розвитку української ділянки Придунайського регіону та підвищення рівня життя його населення. Особливої уваги заслуговує розташування Придунайського регіону України на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію, яке сприяє реалізації потенціалу морського та річкового транспортного комплексу, зокрема дунайського судноплавства. на На Дунаї розташовані три українських морських порти − Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть бути точками росту транзиту європейських перевезень.

Провідною транспортною судноплавною компанією в Дунайському регіоні є ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП).

Прагнення до інтеграції в ЄС зобов’язує Україну враховувати загальноєвропейські тенденції, зокрема, яку увагу ЄС приділяє розвитку водного транспорту як екологічного, безпечного й ефективного.

До 2020 р. ЄС планує збільшити наявну частку ринку перевезень водним транспортом на 10%, що за розрахунками має забезпечити економію транспортних витрат вантажовласників до 2 млрд євро на рік. При цьому в рамках Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону визначено збільшення вантажопотоків при перевезеннях по р. Дунай до 2020 року на 20% за рахунок модернізації дунайського флоту, інвестування в інфраструктуру Дунаю, каналів, протоків, координації національної політики придунайських країн, підтримки Дунайської Комісії, розвитку портів в логістиці мультимодальних центрів, покращення комплексного управління водними шляхами р. Дунай та інше.

В рамках нинішнього підходу до розвитку транспортної інфраструктури та транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) визначені дев’ять транспортних коридорів: два в напрямку Північ–Південь, три в напрямку Схід–Захід, а також чотири діагональні транспортні коридори. У напрямку території України проходить транспортний коридор «Рейн-Дунай» у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону. TEN-T є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС з метою вирівнювання дисбалансу між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів.

Понтони ПрАТ «УДП» здійснили унікальне перевезення негабаритних вантажів

Спеціалізований флот УДП, в складі якого знаходиться чотири понтона типу ПДМ-10 і один ТМІ-4, має чималий досвід в перевезеннях негабаритних вантажів. Зокрема, унікальність ТМІ-4 в тому, що він може перевозити як портальні крани так і нестандартне обладнання та всілякі конструкції з дунайських портів в порти Чорного моря.

– Цьогоріч після тривалого простою спеціалізований флот знову почав використовуватися в перевезеннях негабаритних вантажів, – зазначив заступник голови Правління з експлуатації флоту і фрахтування Едуард Буряк. – Оскільки наявнй тип понтонів не підходить для поставленого завдання через свої невеликі розміренння, фахівці конструкторського бюро пароплавства розробили унікальний проект з перевезення портальних кранів спареними понтонами. Практична реалізація проекту зайняла трохи більше одного місяця і після ремонту в Одесі понтони виконали два перевезення з Одеси в порт «Южний».

Після 12-річного відстою відновлений і ПДМ-12. Понтон також запланований для роботи з важкими вантажами і вже виконав одне перевезення за маршрутом Херсон-Горішні Плавні-Ізмаїл.

Дмитро Чалий: На Конференції директорів Дунайських пароплавств ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості

63-я Конференція директорів Дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод (КДДП) відбулася 17-18 жовтня 2018 року в Будапешті. Крім делегації ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у роботі конференції брали участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Про КДДП та про її підсумки журналу «Судноплавство» розповів голова Правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.

– Дмитре Сергійовичу, 63 роки поспіль КДДП збирає серйозних і авторитетних учасників на свої засідання. Перелік тем ще не вичерпано?

– До порядку денного засідань КДДП включаються питання, які сприяють реалізації Братиславських угод. Перші з цих угод були підписані в Братиславі ще в 50-х роках минулого століття, і сьогодні разом із Договором про співробітництво дунайських пароплавств, який був підписаний також у Братиславі у 1992 році, вони визначають основні комерційно-правові умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї. Договором і Угодами визначено, що основною формою співпраці учасників угод є Конференція директорів Дунайських пароплавств, яка розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять в сферу дії Договору про співробітництво, а також з питань, пов’язаних з дотриманням Договору його учасниками. Договором встановлено, що керівним органом КДДП є пленарне засідання учасників Братиславських угод, на якому приймаються всі рішення, а також регулюються правила організації і проведення КДДП та класифікуються питання, які там розглядаються.

На 63-й КДДП ми обговорювали розвиток інфраструктури дунайського судноплавства, технічний стан флоту, особливості роботи в портах, детально розглядали проблемні питання організації роботи флоту на лімітуючих ділянках Дунаю, а також взаємодію з владами придунайських країн та європейськими інституціями з питань безпеки судноплавства.

Втім перелік тем, які розглядаються на КДДП, окреслюється не лише Договором про співробітництво і рамками Братиславських угод, але й важливими сполученими темами, які впливають на умови транспортних перевезень на Дунаї. Наприклад, ми багато говорили про стан дунайського судноплавства, про економічні умови та обстановку на ринку перевезень, про транспортну політику ЄС і необхідність ефективної інтеграції транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів.  

Але у підсумку більш за все ми говорили про Дунай.

Дмитро Чалий здійснив інспекцію Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу

Дмитро Чалий та директор КСБСРЗ Юрій Сливчук

5 грудня голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий інспектував Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КСБСРЗ). Мета інспекції – перевірка стану виконання та контроль якості ремонтних робіт флоту УДП.

Дмитро Чалий обговорив з директором КСБСРЗ Юрієм Сливчуком першочергові виробничі питання підвідомчого підприємства, зустрівся з працівниками заводу. 

За 11 місяців поточного року відремонтовано 60 одиниць флоту, як Українського Дунайського пароплавства, так і сторонніх замовників. Сьогодні, крім флоту УДП, на заводі ремонтується теплохід «Rubikon» (Словаччина).  Цьогоріч на заводі виконано поточний ремонт сліпа, відремонтовані дахи механічного та судокорпусного цехів, підстанції, відновлено 10-тонний і 40-тонний крани.

В Українському Дунайському пароплавстві підняли прапор Військово-морських сил України

На будівлі Українського Дунайського пароплавства підняли прапор Військово-морських сил України на підтримку полонених Росією моряків.

На будівлі Українського Дунайського пароплавства поруч із синьо-жовтим знаменом замайорів прапор Військово-морських сил України.

Таким чином працівники пароплавства висловили підтримку українським морякам, які потрапили до російського полону поблизу Керчі.

ПрАТ «УДП» підтвердило відповідність сертифікованої системи менеджменту якістю

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» підтвердило відповідність сертифікованої системи менеджменту якістю відповідно до вимог нового міжнародного стандарту ДСТУ ISO 9001:2015 «Системи менеджменту якості. Вимоги» та отримало від ДП «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України» сертифікат відповідності системи управління якістю.

Сертифікат відповідності системи менеджменту якості ПрАТ «УДП» підтверджує:

– наявність власної системи менеджменту якості;
– незмінно високу якість послуг, що надаються, незалежно від зміни зовнішніх та внутрішніх факторів;
– відповідальність продукції та послуг вимогам клієнтів;
– конкурентоспроможність та можливість виходу на нові ринки надання послуг та інше.

POTENTIAL AND PROBLEMS OF PJSC "UKRAINIAN DANUBE SHIPPING COMPANY" IN IMPLEMENTING THE EU STRATEGY FOR THE DANUBE REGION

Dmytro Chaliy, Chairman

of the PJSC "Ukrainian Danube Shipping Company" Management Board

Dmytro Chaliy

Marine and inland water transport is one of the backbone industries of the Danube region, the stable and efficient operation of which is one of the essential components of the economic stabilization ensuring, sustainable development of the Ukrainian part of the Danube region and rise in living standards of its population. The location of the Danube region of Ukraine at the intersection of major international routes from Europe to Asia, which contributes to the realization of the marine and inland water transport system potential, in particular the Danube shipping, is especially noteworthy.

The PJSC "Ukrainian Danube Shipping Company" (UDSC) is a leading transport shipping company in the Danube region.

The commitment to the EU integration obliges Ukraine to take into account all-European trends, in particular, how much attention the EU pays to the development of water transport as ecological, safe and efficient. By 2020, the EU plans to increase the existing market share of water transport shipping at 10%, which, according to calculations, should provide saving of freight costs to the cargo owners of 2 billion Euro per year. With that said, within the framework of the European Union Strategy for the Danube Region, an increase in cargo traffic in shipping along the Danube by 2020 at 20% is defined, due to the modernization of the Danube fleet, investment in the Danube infrastructure, canals, branches, coordination of national policy of the Danube countries, support for the Danube Commission, development of ports in the multi-modal centres logistics, improvement of integrated Danube waterways management, etc.

Українське Дунайське пароплавство збільшило чистий прибуток в 2,7 рази в третьому кварталі

Чистий дохід збільшився на 19,6%.

ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП, Ізмаїл Одеської області) в липні-вересні 2018 року збільшило чистий прибуток в 2,67 рази порівняно з аналогічним періодом 2017 року – до 32,1 млн гривень.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна.

Згідно з фінансовим звітом компанії в системі розкриття інформації НКЦБФР, чистий дохід УДП за третій квартал виріс на 19,6% до 705,05 млн гривень.

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%.

Вітаємо водіїв і працівників автомобільного транспорту з Днем автомобіліста!

Вітаємо водіїв і працівників автомобільного транспорту з Днем автомобіліста!

В останню неділю жовтня Україна відзначає День працівників автомобільного транспорту, або, як його ще називають - День водія. Це свято насправді можна назвати загальним, тому що воно стосується і професіоналів і любителів.

Автомобільний транспорт - одна з найважливіших складових транспортної інфраструктури держави. Він відіграє значну роль у нашому житті і визначає безперебійну і надійну роботу всіх галузей економіки та соціальної сфери, а також якість нашого життя, яке неможливо уявити без автомобілів.

Сьогодні ми вітаємо всіх працівників і ветеранів автотранспортної галузі з професійним святом, а також висловлюємо слова подяки всім, хто забезпечує безпеку пасажирів і функціонування всієї автотранспортної системи. Успіхів у вашій нелегкій праці!

Бажаємо всім міцного здоров'я, щастя і благополуччя, безпечної їзди, надійної техніки і хороших доріг!

 

Дмитро Чалий

Міністерство інфраструктури розпочинає роботу над проектом створення глибоководного каналу р. Дунай – Чорне море

23 жовтня 2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка відбулась нарада щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». У нараді також взяли участь голова правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий, представники АМПУ, філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

Учасники наради обговорили економічну доцільність реалізації проекту, стан гідротехнічних споруд та можливість виконання робіт в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.

Юрій Лавренюк зазначив, що реалізація проекту можлива лише після врегулювання питань в рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо):

«Роботи на річковій ділянці р. Дунай, а саме – днопоглиблення річкових перекатів – це роботи на прикордонних водах, які регламентуються окрім Конвенції Еспо, також двостороннім Договором між Урядом України та Румунією. Саме тому та враховуючи рішення 7-ої наради сторін Конвенції Еспо (13-16.06.2017, м. Мінськ, Республіка Білорусь), Міністерством інфраструктури прийнято рішення про виконання Дорожньої карти для приведення проекту глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в повну відповідність Конвенції Еспо. З огляду на це, Адміністрація морських портів України має розпочати підготовку нового техніко-економічного обґрунтування проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». Після чого Українська сторона проінформує Румунську сторону про заплановану діяльність відповідно до вимог Конвенції Еспо».

У Будапешті директори пароплавств говорять про добросовісну конкуренцію на Дунаї

У Будапешті на Конференції директорів дунайських пароплавств обговорюють надійне партнерство і добросовісну конкуренцію

У роботі конференції, урочисте відкриття якої відбулося 18 жовтня, беруть участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Порядком денним засідання КДДП передбачений розгляд питань, які сприятимуть реалізації Братиславських угод, спрямованих на забезпечення надійного партнерства і добросовісної конкуренції на Дунаї, та підвищенню привабливості дунайського судноплавства як важливого елементу міжнародного транспортного коридору № 7. Основними стали загальні для всіх проблемні питання організації роботи флоту на лімітованих ділянках Дунаю, взаємодія з владою з питань безпеки судноплавства, взаємодопомога під час мілководдя і льодоставу та інші.

Українське Дунайське пароплавство підготувало до розгляду два питання: про роботу з Кабінетом комісара Європейської комісії з транспорту щодо створення дієвого механізму підтримки й розвитку дунайського судноплавства та про здійснення проекту єдиної інформаційної платформи для підтримки діяльності дунайських пароплавств.

Вітаю зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, Днем Українського козацтва та захисника України!

Вітаю зі святом Покрови Пресвятої Богородиці, Днем Українського козацтва та захисника України!
Дмитро Чалий

Дмитро Чалий: Сталий розвиток Українського Дунайського пароплавства забезпечить Стратегічний план

Голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий

Інтерв’ю з головою Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитром Чалим.

Дмитра Чалого, якому зараз 36 років, було призначено керівником Українського Дунайського пароплавства (УДП) наприкінці листопада 2017 року. За інформацією ЗМІ перше півріччя 2018 року ця найкрупніша в Україні судноплавна  компанія завершила дуже вдало – були виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством  –   обсяги перевезень, доходи від основної діяльності,  собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. Недавно прес-служба УДП повідомила, що на підприємстві розпочалася розробка стратегічного плану розвитку. PERSONA.TOP вирішила поцікавитись у очільника Дунайського пароплавства – що являє собою цей документ, для чого він потрібен транспортному підприємству  і чому робота над ним почалася саме зараз.

_________________

– Нещодавно Вами було підписано наказ про створення Плану стратегічного розвитку УДП. Чому ви вирішили почати цю роботу саме зараз, адже за декілька місяців виповниться рік після вашого призначення?

– Насправді, робота над планом стратегічного розвитку почалася з першого дня мого призначення на посаду керівника УДП – в кінці листопада минулого року. Ми почали з діагностики фінансового стану та ефективності діяльності пароплавства – саме з цього зазвичай починається робота над стратегією розвитку будь-якою підприємства. У нашому діагнозі ми визнали наявність кризової ситуації, потім розробили антикризовий план спрямований на оптимізацію витрат та збільшення доходів – і успішно реалізували комплекс заходів щодо стабілізації діяльності і фінансового стану УДП. Після цього ми вже в спокійному режимі, з урахуванням здійсненої діагностики почали роботу над  стратегією розвитку, можна сказати перейшли від ручного до стратегічного управління.

Морська адміністрація України має намір запровадити електронний реєстр контрактів моряків

Державна служба морського та річкового транспорту (Морська адміністрація) буде відстежувати в єдиній інформаційній системі інформацію про контракти моряків, щоб виключити можливість нарахування неіснуючого досвіду.

Про це заявив голова Морської адміністрації Дмитро Петренко - повідомляє сайт Дмитра Чалого.

«У нашій єдиній інформаційній системі буде окреме діалогове вікно для крюїнгу. Кожен крюїнг буде вносити туди інформацію про контракт моряка, дату його підписання, дату посадки на судно і повернення додому. Ми назавжди закриємо тему з «липовим» досвідом, і будь-який судновласник зможе на нашому порталі простежити повністю всю трудову інформацію про людину, яку він бере на роботу – сертифікати, тренінги, навчання, робота … », – розповів Петренко.

За його словами, це підвищить конкурентоспроможність українських моряків, у них будуть вигідні переваги порівняно з моряками інших країн.

Мінінфраструктури затвердило фінплан “Українського Дунайського пароплавства” на 2019 рік

Міністерство інфраструктури України затвердило фінансовий план ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП) на 2019 рік.

Планується, що очікуваний чистий прибуток підприємства складе 21,3 млн грн.

“У порівнянні з фінпланом на 2018 рік прибуток зменшується на 19,2 млн грн. Однак це обумовлено тим, що в поточному році заплановано значне списання і реалізація майна, що не використовується в експлуатаційній діяльності. Списання та реалізацію планується завершити до кінця 2018 року. На 2019 рік такі доходи не плануються”, – наголошується в пояснювальній записці до документа.

Чистий дохід УДП на 2019 рік заплановано в розмірі 974,3 млн грн, валовий прибуток – 103,5 млн грн, фінрезультат від операційної діяльності – 18,5 млн грн.

EBITDA очікується в сумі 33,2 млн грн, її рентабельність – 3,4%. Капітальні інвестиції заплановані в сумі 24,3 млн грн.

У пояснювальній записці до документа наголошується, що на 2019 не плануються особливі зміни вантажної бази і фрахтового ринку, тому запланований обсяг перевезень вантажів річковим флотом на рівні плану 2018 року – 1,19 млн т.

Перебування в експлуатації в 2019 році планується для п’яти морських суден (чотири типи “Ізмаїл” і танкер “Десна”). На наступний рік також заплановано обсяг перевезень вантажів морським флотом 265 тис. тонн.

Крім того, в планах – робота чотирьох круїзних суден пароплавства (т/х “Молдавія”, “Україна”, “Волга” і “Дніпро”) на травень-жовтень, обсяг перевезень пасажирів складе 19 тис. чоловік.

Дмитро Чалий взяв участь у Грузинському Міжнародному морському форумі

Голова правління ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” Дмитро Чалий в складі української делегації, яку очолював заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк, взяв участь у Грузинському Міжнародному морському форумі 2018 (GIMF), який відбувався в м. Батумі 12-14 вересня 2018 року.

На GIMF обговорювалися актуальні питання, пов’язані з розвитком співробітництва між портами та операторами вантажоперевезень, забезпеченням безпеки судноплавства, перспективами поглиблення партнерства зі створення сприятливих умов роботи в цій сфері та планами співробітництва. У форумі брали участь делегати з 53 країн, також був присутній Генеральний секретар Міжнародної морської організації (ІМО) пан Кітак Лім.

Дмитро Чалий (другий ліворуч) у складі української делегації на Грузинському Міжнародному морському форумі (GIMF). Вересень 2018 р.

В рамках форуму було підписано кілька угод, зокрема, Заяву про наміри між Міністерством інфраструктури України та Міністерством економіки та сталого розвитку Грузії щодо розвитку співробітництва з питань обміну даними та доступу до інформації щодо автоматичних ідентифікаційних систем України та Грузії. Також було проведено багато зустрічей та переговорів, отримано чимало знайомств.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Потенціал перевезення зернових вантажів річками України використаний менш ніж на 1%

Згідно з офіційними даними Державної служби статистики України, в 2017 р річковим транспортом було перевезено 326,2 тис. тонн зерна, в т.ч. всередині країни – 69,4 тис. тонн, за кордон – 256,8 тис. тонн.

Зазначені обсяги менше показників 2016 року відповідно на 108,9 тис. тонн, 41,8 тис. тонн і 66,2 тис. тонн.

При цьому, згідно з даними ІА «АПК-Інформ», станом на липень 2018 року на берегах річок Дніпро і Південний Буг розташовано 42 елеватора загальною потужністю одноразового зберігання близько 1,7 млн. тонн. Із вказаної кількості підприємств близько 56% – це елеватори, що введені в експлуатацію протягом останніх 10 років, тобто забезпечують високий рівень якості зберігання зерна.

Згідно з висновками експертів, представленими на Аграрно-логістичному форумі «Дніпро-Дунай-Чорне море», що відбувся в серпні 2018 р., потенціал перевезень зернових вантажів внутрішніми водними шляхами України оцінюється в обсязі 15,6 млн. тонн за умови відповідного розвитку річковий логістики. Також експерти зазначили, що річковий транспорт поки не є конкурентом авто- і залізничному транспорту – він найповільніший і за наявних реалій, за відсутності днопоглиблення і при завантаженості суден не більш ніж на 65%, річкові перевезення є дорожчими за залізничні.

На форумі також зазначалося, що водні перевезення в Україні не розвиваються через відсутність інфраструктури, малу кількість флоту і високу ціну перевезень. 

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Дмитро Чалий прокоментував ситуацію, що склалася на Верхньому Дунаї

Голова правління Українського дунайського пароплавства Дмитро Чалий прокоментував ситуацію, що склалася на Верхньому Дунаї у другій половині серпня 2018 року. Він зазначив, що судноплавні компанії, в тому числі й Українське Дунайське пароплавство, несуть фінансові збитки від мілководдя на Верхньому Дунаї. Але завдяки узгодженій та оперативній роботі спеціалістів служби експлуатації флоту, агентства "Транскруїз" та екіпажів теплоходів, жоден з теплоходів пароплавства не залишився в пастці мілководдя. 

До катастрофічного падіння рівня води на Верхньому Дунаї всі каравани були виведені на Середній та Нижній Дунай, де в непростих навігаційних умовах екіпажі продовжують працювати. Теплохід "Капитан Антипов" з караваном через відсутність прохідних глибин чекає покращення ситуації, щоб пройти на Австрію. Усі чотири круїзних теплоходи Українського дунайського пароплавства працюють на лінії Пасау-Відень-Пасау. В Будапешт та Братиславу туристів на екскурсії доставляють на автобусах. 

За прогнозами гідрометеорологів, покращення навігаційних умов очікується найближчим часом, але воно буде короткочасним.

Джерело: сторінка Дмитра Чалого в Фейсбук

Вітання з Днем Незалежності України

Розпочато роботу Державної служби морського та річкового транспорту України

22 серпня 2018 року Урядом прийнято рішення про початок здійснення Державною службою морського та річкового транспорту України (Морською адміністрацією) повноважень та функцій, покладених на неї відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2017 № 1095.

Заступник Міністра інфраструктури Юрій Лавренюк зазначив, що вся морська та річкова галузь має побачити прозору діяльність Морської адміністрації:

«Вірю, що команда Морської адміністрації гідно виконає всі покладені на неї завдання та виведе морську галузь України на новий рівень», – підкреслив заступник Міністра.

Морська адміністрація є єдиним центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури.

Основними завданнями Морської адміністрації є реалізація державної політики у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, забезпечення навігаційно-гідрографічного мореплавства, а також забезпечення та здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою  на морському та річковому транспорті.

Дмитро Чалий розповів про підсумки роботи Дунайського пароплавства у І півріччі 2018 року

Голова правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий дав інтерв’ю державному агентству Укрінформ, в якому він розповів про підсумки роботи пароплавства в першій половині 2018 року і про плани роботи на наступний період в умовах дуже складного ринку дунайських перевезень. Він позитивно оцінив результати роботи пароплавства у зазначений період і заявив, що за всіма напрямками діяльності є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством – обсяги перевезень, доходи від основної діяльності, собівартість наданих послуг, прибутковість тощо. Дмитро Чалий розповів, що січні-червні 2018 року УДП спрацювало з прибутком – і це є найважливішим показником успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито це не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим - адже на цей час припадають найменші обсяги перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у першому півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн.

Вітання з Яблучним Спасом

Вітаю з Яблучним Спасом!
Нехай це світле свято принесе Вам радість, позитив та щастя, зарядить енергією та натхненням на добрі справи!
Дмитро Чалий

У блокчейн-платформі TradeLens вже майже 100 учасників

Важливим кроком модернізації галузі морських та річкових перевезень є розвиток цифрової інфраструктури. Світ рухається шляхом об'єднання всієї транспортної інфраструктури в єдину інтелектуальну мережу. Хтось скаже що нам до цього далеко, але в сфері цифрових технологій зміни відбуваються дуже швидко і ми маємо щонайменше знати про тенденції у створенні глобальної інформаційної мережі, яка дозволить вирішити проблеми безпеки на транспорті, моніторингу і аналізу трафіку та управління транспортними потоками.

A.P. Moller – Maersk і IBM оголосили про створення TradeLens – блокчейн-рішення для глобального ланцюжка поставок.

За інформацією Maersk, на сьогодні в платформі TradeLens, побудованої на відкритих стандартах, вже активно беруть участь або заявили про намір брати участь 94 організації.

Так, до пілотного проекту приєдналися понад 20 портових і термінальних операторів, серед яких PSA Singapore, International Container Terminal Services Inc, Порт Роттердам, Порт Галіфакс, Порт Більбао, Patrick Terminals, Modern Terminals в Гонконзі, PortConnect, PortBase, Holt Logistics (порт Філадельфія).

З глобальних контейнерних ліній до Maersk Line і Hamburg Süd в рамках проекту приєднався Pacific International Lines (PIL).

З транспортно-експедиторських компаній і логістичних операторів з TradeLens почали працювати Agility, CEVA Logistics, DAMCO, Kotahi, PLH Trucking Company, Ancotrans і WorldWide Alliance.

Крім того, в проекті беруть участь митні органи Нідерландів, Саудівської Аравії, Австралії і Перу, а також митні брокери Ransa і Güler & Dinamik.

Дмитро Чалий, голова правління “Українського Дунайського пароплавства”: Ми довели конкурентоспроможність на ринку перевезень Дунаєм

Дмитро Чалий

ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» – одна з найбільших судноплавних компаній не тільки в Україні, але й у Західній Європі.

Найпотужніше пароплавство України – якому першому в країні було присвоєно статус національного перевізника, а також надано сертифікат МКУБ з управління безпекою і сертифікат відповідності системи якості ІСО-9002 – нещодавно переживало скрутні часи. Ще на початку 2018 на підприємстві відбувався період антикризового управління, але тепер воно перейшло до стабільного розвитку, в результаті чого перше півріччя року  «Українське Дунайське пароплавство» завершило з прибутком і з достойними показниками ефективності.

Голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий розповів Укрінформу про підсумки роботи пароплавства в першій половині 2018 року і про плани роботи на наступний період в умовах дуже складного ринку дунайських перевезень.

–  Як ви оцінюєте результати роботи ПрАТ «УДП» за підсумками першого півріччя 2018 року?

– Позитивно, адже у нас за всіма напрямками роботи є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством  –   обсяги перевезень, доходи від основної діяльності,  собівартість наданих послуг, прибутковість тощо.

У січні-червні 2018 року ми спрацювали з прибутком – і це є найважливішим  показником  нашої успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим  –  адже на цей час припадають найменші обсяги  перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у І півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн.

Також ми маємо дуже хороший результат за обсягами чистого доходу, якого у зазначеному періоді отримано на суму 396,5 млн грн при плановому показнику 375,7 млн грн. Це на 25% більше, ніж було отримано за цей період торік.
Крім того, ми значно збільшили відрахування до державного і місцевого бюджетів – усього на користь держави здійснено виплат на суму 39,7 млн грн,  що на чверть більше, порівняно з І півріччям минулого року – 30,2 млн грн. При цьому ми не маємо заборгованости ні з виплати заробітної плати, ні з відрахувань до державного бюджету.

Судновласники здають надвеликі танкери на металобрухт

За даними Global Marketing Systems, однією з найбільших в світі компаній, що займається скупкою застарілих судів для утилізації, їх продаж для переробки на брухт лом знаходиться на найвищому рівні з 1980-х років.

Це пов’язують з триваючим близько півтора років зменшенням перевезень вантажів ОПЕК після укладення угоди про скорочення видобутку нафти, а також з новими екологічними вимогами. За даними Clarkson Research Services, середній дохід на великотоннажний танкер (VLCC) вантажопідйомністю 2 млн бар. знизився в цьому році на 65%, до 6,2 тис. дол. в день (це найнижчий рівень з 2009 року). Щодня на такі танкери вантажать близько 20 млн барелів нафти.

Крім зниження попиту, оператори VLCC стикаються і з ростом витрат. З 2020 року наберуть чинності нові правила Міжнародної морської організації (IMO), згідно з якими зміняться вимоги до суднового пальногоа – максимальний вміст сірки в ньому повинен бути знижений з нинішніх 3,5% до 0,5%. У зв’язку з цим власникам танкерів доведеться або купувати більш дороге і чисте пальне, або встановлювати на судні обладнання для очищення вихлопних газів, також недешеве.

Крім того, скоро в силу вступлять і нові правила щодо систем обробки баластної води – це теж потребує витрат. За оцінкою компанії Poten & Partners, установка систем очищення вихлопних газів і очищення баластної води на один танкер буде коштувати від 5 млн дол. до 6 млн дол. У випадку зі старими суднами ще від 4 млн дол. до 5 млн дол. піде на обов’язкову перевірку судна, яка проводиться, коли вік корабля досягає 15 і 17 з половиною років.

У порту Амстердам побудують завод з переробки пластику в суднове пальне

AMSTERDAM, THE NETHERLANDS - MARCH 27, 2017: Plastic waste floating in a canal in Amsterdam, The Netherlands

У порту Амстердам будують завод з переробки пластику в пальне для суден. Очікується, що переробка пластмасових відходів скоротить викиди на 57 тис. тонн в рік порівняно з сьогоднішнім способом утилізації відходів, передає SeaNews.

Голландська компанія Bin2Barrel, що спеціалізується на проектах з переробки пластика, і Адміністрація порту Амстердам розраховують, що завод почне роботу в кінці цього року.

Будівництво заводу IGES Amsterdam почалося в червні цього року. Проект підтримав голландський уряд.

Ідея проекту полягає в тому, що синтетичні матеріали, які не могли бути повторно використані десь ще, тепер будуть перероблятися і використовуватися як альтернативне паливо.

Перший завод Bin2Barrel отримав інвестиції порядку 28 млн євро. Він буде виробляти більше 30 млн літрів пального на рік з 35 тис. тонн непереробленого пластика. При спалюванні отриманого пального вироблення енергії вище майже в 3 рази, ніж при прямому спалюванні пластику в сміттєспалювальних установках (80% проти 33%). Незважаючи на те, що таке пальне підходить для багатьох секторів, в першу чергу Bin2Barrel орієнтована на продаж пального для судноплавної галузі.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Дмитро Чалий вітає рибалок з професійним святом

У другу неділю липня відзначається чудове свято - День рибалки.

День рибалки святкують працівники рибогосподарських підприємств, рибоохоронних служб, а також громадяни, які люблять рибалку і проводять свій вільний час на березі водойм, в тиші природи, для яких риболовля є відпочинком, азартним хобі і спортом.

Зі святом, рибалки, рибообробники, рибоохоронці і всі, для кого риболовля є особливим станом душі. Здоров'я вам, рибальского щастя, великих уловів і гарної погоди!

З повагою, голова Правління ПрАТ “Українське дунайське пароплавство”  Дмитро Чалий

Дмитро Чалий вітає працівників Українського Дунайського пароплавства та мешканців Ізмаїлу з Днем флоту під час святкового концерту 30 червня 2018 р.

Дмитро Чалий вітає працівників Українського Дунайського пароплавства та мешканців Ізмаїлу з Днем флоту під час святкового концерту 30 червня 2018 р.

Дмитро Чалий вітає з Днем працівників морського та річкового флоту

Дмитро Чалий вітає з Днем Конституції України

Шановні працівники Українського Дунайського пароплавства, ветерани підприємства, колеги, друзі!

Щиро вітаю вас з визначним державним святом - Днем Конституції України!

Вшановуючи сьогоднішнє свято, нам варто пам'ятати, що Конституція починається з кожного із нас. Ми маємо не тільки знати, але й виконувати та поважати головний Закон держави. Це не лише наші права, а й обов'язки.

Нехай цей святковий день принесе вам радість і успіх, родинний затишок і злагоду, добробут і гарний настрій. Бажаю всім впевненості та усвідомлення захищеності своїх прав, всього того, що дає нам Конституція України!

З повагою,

Голова Правління ПрАТ "УДП" Дмитро Чалий

Метінвест претендує на румунський меткомбінат ArcelorMittal

За даними інформаційного агентства Reuters, на румунський металургійний комбінат ArcelorMittal Galati, виставлений транснаціональною корпорацією на продаж, претендують три компанії.

Одна з них – це українська група «Метінвест», якій доведеться змагатися з індійською металургійною компанією JSW Steel і італійським виробником листового прокату і труб Marcegaglia.

При цьому в української групи вже є закордонні активи в Італії, Великобританії та Болгарії, JSW Steel недавно придбала італійську компанію Aferpi, а Marcegaglia раніше входила разом з ArcelorMittal в консорціум, який уклав угоду про покупку найбільшого італійського меткомбінату Ilva, але була змушена вийти з нього під натиском Європейської комісії з конкуренції.

Корпорація ArcelorMittal виставила на продаж сім металургійних підприємств в Європі сукупною потужністю 6,8 млн. тонн сталі і 17,5 млн. тонн прокату на рік, щоб задовольнити вимоги Європейської комісії та отримати дозвіл на придбання Ilva, на якому може щорічно виплавлятися до 7 млн. т сталі.

Міністерство інфраструктури представило нову методику розрахунку портових зборів

Формування ставок портових зборів відбуватиметься на основі базової ставки та інвестиційної складової.

Міністерство інфраструктури розробило і оприлюднило для обговорення проект наказу «Про затвердження Методики розрахунку ставок портових зборів».

«Методику розрахунку розмірів ставок портових зборів розроблено у зв’язку з необхідністю одночасного вирішення таких основних завдань: визначення механізму розрахунку ставок, що дасть можливість за рахунок коштів портових зборів здійснювати утримання та розвиток морських портів, каналів, у перспективі – ще і річкових шляхів, маяків та інших засобів навігаційного забезпечення на рівні, що відповідає національним інтересам та вимогам безпеки мореплавства, а також утримання та розвиток системи пошуку та рятування на морі; зниження рівня питомих витрат портових зборів на одиницю вантажу в портах України до рівня закордонних портів; врахування найкращого світового досвіду, рекомендацій закордонних експертів.», – наголошується в пояснювальній записці до документа.

Згідно з проектом, формування ставок портових зборів відбуватиметься на основі двох складових: базової ставки та інвестиційної складової. Базова ставка – джерело покриття операційних витрат на утримання інфраструктури портів (гідротехнічних споруд та інших об’єктів). Формується за критерієм достатнього джерела для забезпечення безпеки судноплавства, надійності, довговічності і безпечної експлуатації об’єктів. Мінінфраструктури уточнює, що проект формування базової ставки вже розроблений, зараз проводиться його розрахункова апробація. Інвестиційна складова – джерело покриття витрат на здійснення заходів з модернізації існуючих і створення нових об’єктів.

Дмитрий Чалый на пресс-конференции отчитался за полгода руководства УДП

Українське Дунайське пароплавство виводить "дочок" із офшорів

Українське Дунайське пароплавство розпочало перереєстрацію спільних компаній з офшорною юрисдикцією, співзасновником яких пароплавство стало в 90-і роки минулого століття.

Таку заяву оприлюднив голова правління ПрАТ УДП Дмитро Чалий, підбиваючи підсумки піврічної діяльності компанії, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Останнім часом європейські бізнес-партнери УДП відмовляються від співпраці з так званими "офшорними компаніями". З урахуванням цього ми розробляємо стратегію економічного розвитку компанії, в тому числі ліквідовуємо або здійснюємо перереєстрацію раніше створених спільних мальтійських підприємств. Хочемо перевести флот, який числиться на балансі офшорних структур, до складу спільних європейських компаній, які належить зареєструвати юристам ПрАТ УДП", - зазначив Чалий.

За його словами, офшорні компанії, зокрема, на Мальті, були створені з різних причин, в тому числі заради продовження термінів експлуатації старих суден шляхом їх перереєстрації під іноземними прапорами і можливості отримання пакетів документів іноземних кваліфікаційних товариств, чиї вимоги були нижчими, ніж вимоги Регістру СРСР, а також передача в оперування цієї компанії бербоут-чартерного флоту.

В Українському Дунайському пароплавстві запрацювала науково-технічна рада

Науково-технічна рада Українського Дунайського пароплавства провела своє перше засідання і обговорила проект заміни дизель-генераторів на буксирах. Які ще питання будуть розглядатися на її засіданнях і для чого вона створена – ви можете дізнатися з цієї статті.

Нещодавно в Українському Дунайському пароплавстві була створена науково-технічна рада. 17 травня відбулося її перше засідання, на якому були розглянуті організаційні питання та проект заміни дизель-генераторів на буксирах ПрАТ «УДП». Після всебічного обговорення проекту було ухвалено рішення найближчим часом конкретизувати порядок його реалізації та більш детально визначити джерела його фінансування. 

Ми звернулися до голови Правління ПрАТ «УДП» Дмитра Чалого за розʼясненнями – які функції буде виконувати цей орган та які йому надані повноваження. 

Що представляє собою науково-технічна рада ПрАТ «УДП»?

Науково-технічна рада ПрАТ «УДП», або скорочено «НТР», є колегіальним дорадчим органом при голові Правління. До її складу входять двадцять найбільш кваліфікованих працівників ПрАТ «УДП» з різних структурних підрозділів, адже обговорення будь-яких проектів або програм потребує вирішення не лише технічних, а й економічних, фінансових, кадрових, організаційно-розпорядчих, юридичних питань. НТР має координувати їх зусилля. Очолює раду доктор наук Леонід Герганов. До її складу також входять ще три кандидати наук – Тетяна Тарасенко, Тетяна Олейник та Костянтин Іскров. До роботи нашої НТР ми плануємо залучати науковців та спеціалістів вищих навчальних закладів, науково-дослідних та проектних інститутів, представників інших організацій.

Порядок організації роботи НТР визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом по УДП.

У Рені обговорили будівництво доріг та перспективи Дунайських портів

16 травня губернатор Одеської області Максим Степанов провів у Рені виїзну нараду за участю голови Одеської обласної ради Анатолія Урбанського, голови ДП «АМПУ» Райвіса Вецкаганса, його заступника В'ячеслава Вороного, начальника служби автодоріг в Одеській області Олега Вариводи, представників транспортної інспекції «Укртрансбезпека», а також керівників райдержадміністрацій півдня області та дунайських портів. Тема зустрічі: ремонт та будівництво доріг на півдні області – у тому числі, М-15 та об'їзної автодороги в обхід Рені, розвиток дунайських портів.

Максим Степанов, Анатолій Урбанський і Райвіс Вецкаганс відвідали Ренійський морський порт і обговорили план дій щодо його реанімації. На даний час Ренійський порт зазнає серйозних економічних збитків. Порт перевалює в основному молдовське зерно, білоруські добрива і зріджені гази, однак більшу частину часу підприємство простоює.

На думку Максима Степанова і Райвіса Вецкаганса, зміни, які потрібно внести на законодавчому рівні, дозволять розширити можливості інвестування для всіх державних стивідорних компаній, які на даний момент зазнають збитків.

Губернатор пообіцяв, що програма розвитку дунайських портів буде презентована під час інфраструктурного форуму в Одесі 31 травня, спільно з міністром інфраструктури України Володимиром Омеляном.

В Італії спустили на воду черговий круїзний лайнер для Viking

На верфі Cantiere navale di Ancona (Ancona Shipyard, входить в суднобудівну групу Fincantieri) 10 травня 2018 відбулася церемонія спуску на воду Viking Jupiter, шостого в серії океанських круїзних лайнерів, які будуються на верфях Fincantieri для Viking Line, йдеться в прес-релізі італійського суднобудівника.

Перед спуском відбулася традиційна «церемонія монети», під час якої, згідно з давньою морською традицією, срібний долар приварюють на верхній палубі корабля. Хрещеною матір’ю судна стала норвезька співачка Sissel Kyrkjebø.

Після спуску на воду на причалі верфі почнуться роботи з добудови та оснащення судна, яке планується передати замовнику в 2019 році.

Лайнер буде експлуатуватися в невеликому сегменті круїзного ринку. Як і у інших суден цієї серії Viking Jupiter має валовий тоннаж майже 47,8 тис. тонн, 465 кают для проживання 930 пасажирів.

Fincantieri зазначає, що круїзні лайнери Viking цього проекту побудовані відповідно до найостаннішх навігаційних вимог і обладнані новітніми системами безпеки, включаючи «безпечне повернення в порт». Також ці судна відрізняються передовими енергозберігаючими технологіями і обладнані екологічними рушійними установками з системою очищення вихлопних газів.

Вшанування пам'яті моряків-дунайців, загиблих у Другій світовій війні

Вшанування пам'яті моряків-дунайців, загиблих у Другій світовій війні. Ізмаїл, 9 травня 2018 р.

Українське Дунайське пароплавство: підсумки роботи у І кварталі 2018 року

Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

Sister-ships "Україна" і "Молдавія" та брат "Дніпро"

Sister-ships "Україна" і "Молдавія" та брат "Дніпро"

Maersk тестує систему оповіщення з елементами штучного інтелекту

Maersk Line протестує першу в світі так звану систему оповіщення з елементами штучного інтелекту на борту одного зі своїх контейнеровозів.

Для цього найбільша судноплавна компанія в світі збирається співпрацювати зі стартапом, що нещодавно вистрілив в області автономізації судноплавства – Sea Machines Robotics з офісом у Бостоні. Випробувати ситуаційне сприйняття нової технології будуть на борту одного з новеньких контейнеровозів криголамного класу від Maersk.

«Цей експеримент має важливе значення не тільки для Maersk, а й для всієї морської галузі, оскільки вперше системі належить виконати первинний автоматичний аналіз відеоінформації», говориться в прес-релізі Sea Machines Robotics.

Компанія заявляє, що їх система використовує штучний інтелект (AI) для поліпшення ситуаційної обізнаності, ідентифікації об’єктів і відстеження. Подібно Advanced Driver-Assistance Systems (ADAS), який зазвичай використовують в автомобілях, система Sea Machines Robotics включає в себе просунуті датчики для збору безперервного потоку інформації з навколишнього середовища, виявлення та відстеження потенційних конфліктів та відображення інформації на дисплеї, що полегшує багато операцій.

На верфі Keppel Singmarine відбулася церемонія ім’янаречення першого в Південно-Східній Азії буксира на СПГ паливі

Оператор буксирувального флоту Keppel Smit Towage (KST) – спільне підприємство групи Royal Boskalis Westminster (Boskalis) 25 квітня 2018 роки провела церемонію ім’янаречення свого першого інноваційного двопаливного рейдового буксира, який отримав ім’я KST Liberty. Буксир, який є першим в регіоні, спроектованим для роботи на СПГ паливі, найближчим часом приступить до буксирування в порту Сінгапуру, – йдеться в повідомленні Boskalis.

Азимутальний буксир на СПГ паливі має тягове зусилля 65 тонн.

Газове паливо буде перевозиться в сертифікованих ISO контейнерах типу С на головній палубі. Заправку судна газом здійснюватимуть з автогазовозов на березі або заміною паливних контейнерів. СПГ буде поставлятися для заправки буксира Shell, а буксирувальні послуги для судна в порту Джуронг надасть FueLNG – СП Keppel O & M і Shell Eastern Petroleum (Pte) Ltd.

Україна просить IМО не визнавати незаконних дій РФ на морі навколо Криму

Україна закликала Міжнародну морську організацію (IМО) не визнавати незаконні дії РФ в морських районах, прилеглих до анексованого півострову Крим, повідомляє посольство України у Великій Британії.

“Україна закликала IМО не визнавати незаконні односторонні дії РФ у морських районах, прилеглих до тимчасово окупованої АР Крим і Севастополя… Росія продовжує порушувати міжнародне право, перебираючи повноваження з питань міжнародного судноплавства в морських районах, прилеглих до півострова Крим, які є невіддільною частиною території України”, – йдеться в повідомленні посольства за підсумками засідання 105-ої сесії Юридичного комітету організації.

Дипломати розповіли, що представник України під час свого виступу закликав держав-членів організації не визнавати претензій РФ щодо права імплементації конвенцій ІМО на тимчасово окупованій території України.

Теплоходи ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» розпочали пасажирську навігацію

У 2018 році круїзний сезон розпочали всі чотири пасажирських теплохода ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». 16 квітня у рейс вирушив теплохід «Молдавія», цього тижня – «Україна», «Дніпро» та «Волга».

У 2018 році німецький туроператор BigXtra Touristik GmbH зафрахтував всі чотири пасажирських теплоходи ПрАТ «УДП», які будуть працювати на лінії Пассау (Німеччина) – Будапешт (Угорщина) – Пассау. В середньому кожен теплохід виконає 25-26 круїзів. Теплохід «Волга» в період з 28 квітня по 16 червня та з 18 серпня по 6 жовтня – на 14 круїзів – зафрахтувала компанія BigXtra Touristik, а з 16 червня по 18 серпня – на 9 круїзів – австрійська компанія Donau Touristik GmbH, в цей період «Волга» виконуватиме круїзи для велотуристів. Бронювання турів йде успішно, станом на кінець березня на теплохід «Молдавія» продано 3844 турів, на «Україну» – 3668, «Дніпро» – 2881, на теплохід «Волга» компанія BigXtra реалізувала 2028 турів, в Donau Touristik на 30 березня вже заброньовано 86% всіх кают.

– У поточному році в ремонт теплоходів були вкладені колосальні кошти, в тому числі, щоб привести установки з очищення та знезараження стічно-фекальних вод у відповідність до норм Євросоюзу, – повідомив голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий. – У наступному році планується більше уваги приділити теплоходам «Дніпро» і «Волга», в тому числі встановити автоматичні розсувні двері. Однак остаточні плани з модернізації пасажирського флоту ми побудуємо ближче до закінчення поточної навігації – відповідно з фінансовими результатами.