В Ізмаїлі презентували пісню про Українське Дунайське пароплавство

28 грудня 2018 року під час новорічного концерту в українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра відеокліпу «Пісня про пароплавство».

28 грудня під час новорічного концерту в Українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра кліпу «Пісня про пароплавство».
Виконавець і автор тексту нової пісні - Марк Бігун, музичний супровід - Сергій Денисов. Кліп створений працівниками пароплавства. Ізмаїл, 2018 рік.

Дмитро Чалий: На Конференції директорів Дунайських пароплавств ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості

63-я Конференція директорів Дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод (КДДП) відбулася 17-18 жовтня 2018 року в Будапешті. Крім делегації ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у роботі конференції брали участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Про КДДП та про її підсумки журналу «Судноплавство» розповів голова Правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.

– Дмитре Сергійовичу, 63 роки поспіль КДДП збирає серйозних і авторитетних учасників на свої засідання. Перелік тем ще не вичерпано?

– До порядку денного засідань КДДП включаються питання, які сприяють реалізації Братиславських угод. Перші з цих угод були підписані в Братиславі ще в 50-х роках минулого століття, і сьогодні разом із Договором про співробітництво дунайських пароплавств, який був підписаний також у Братиславі у 1992 році, вони визначають основні комерційно-правові умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї. Договором і Угодами визначено, що основною формою співпраці учасників угод є Конференція директорів Дунайських пароплавств, яка розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять в сферу дії Договору про співробітництво, а також з питань, пов’язаних з дотриманням Договору його учасниками. Договором встановлено, що керівним органом КДДП є пленарне засідання учасників Братиславських угод, на якому приймаються всі рішення, а також регулюються правила організації і проведення КДДП та класифікуються питання, які там розглядаються.

На 63-й КДДП ми обговорювали розвиток інфраструктури дунайського судноплавства, технічний стан флоту, особливості роботи в портах, детально розглядали проблемні питання організації роботи флоту на лімітуючих ділянках Дунаю, а також взаємодію з владами придунайських країн та європейськими інституціями з питань безпеки судноплавства.

Втім перелік тем, які розглядаються на КДДП, окреслюється не лише Договором про співробітництво і рамками Братиславських угод, але й важливими сполученими темами, які впливають на умови транспортних перевезень на Дунаї. Наприклад, ми багато говорили про стан дунайського судноплавства, про економічні умови та обстановку на ринку перевезень, про транспортну політику ЄС і необхідність ефективної інтеграції транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів.  

Але у підсумку більш за все ми говорили про Дунай.

POTENTIAL AND PROBLEMS OF PJSC "UKRAINIAN DANUBE SHIPPING COMPANY" IN IMPLEMENTING THE EU STRATEGY FOR THE DANUBE REGION

Dmytro Chaliy, Chairman

of the PJSC "Ukrainian Danube Shipping Company" Management Board

Dmytro Chaliy

Marine and inland water transport is one of the backbone industries of the Danube region, the stable and efficient operation of which is one of the essential components of the economic stabilization ensuring, sustainable development of the Ukrainian part of the Danube region and rise in living standards of its population. The location of the Danube region of Ukraine at the intersection of major international routes from Europe to Asia, which contributes to the realization of the marine and inland water transport system potential, in particular the Danube shipping, is especially noteworthy.

The PJSC "Ukrainian Danube Shipping Company" (UDSC) is a leading transport shipping company in the Danube region.

The commitment to the EU integration obliges Ukraine to take into account all-European trends, in particular, how much attention the EU pays to the development of water transport as ecological, safe and efficient. By 2020, the EU plans to increase the existing market share of water transport shipping at 10%, which, according to calculations, should provide saving of freight costs to the cargo owners of 2 billion Euro per year. With that said, within the framework of the European Union Strategy for the Danube Region, an increase in cargo traffic in shipping along the Danube by 2020 at 20% is defined, due to the modernization of the Danube fleet, investment in the Danube infrastructure, canals, branches, coordination of national policy of the Danube countries, support for the Danube Commission, development of ports in the multi-modal centres logistics, improvement of integrated Danube waterways management, etc.

Міністерство інфраструктури розпочинає роботу над проектом створення глибоководного каналу р. Дунай – Чорне море

23 жовтня 2018 року під головуванням заступника Міністра інфраструктури України Юрія Лавренюка відбулась нарада щодо реалізації проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». У нараді також взяли участь голова правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» Дмитро Чалий, представники АМПУ, філії «Дельта-лоцман» ДП «АМПУ».

Учасники наради обговорили економічну доцільність реалізації проекту, стан гідротехнічних споруд та можливість виконання робіт в умовах чинної ситуації на державному та міжнародному рівні.

Юрій Лавренюк зазначив, що реалізація проекту можлива лише після врегулювання питань в рамках Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо):

«Роботи на річковій ділянці р. Дунай, а саме – днопоглиблення річкових перекатів – це роботи на прикордонних водах, які регламентуються окрім Конвенції Еспо, також двостороннім Договором між Урядом України та Румунією. Саме тому та враховуючи рішення 7-ої наради сторін Конвенції Еспо (13-16.06.2017, м. Мінськ, Республіка Білорусь), Міністерством інфраструктури прийнято рішення про виконання Дорожньої карти для приведення проекту глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море в повну відповідність Конвенції Еспо. З огляду на це, Адміністрація морських портів України має розпочати підготовку нового техніко-економічного обґрунтування проекту «Реконструкція об`єктів будівництва «Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти». Після чого Українська сторона проінформує Румунську сторону про заплановану діяльність відповідно до вимог Конвенції Еспо».

Дмитро Чалий прокоментував ситуацію, що склалася на Верхньому Дунаї

Голова правління Українського дунайського пароплавства Дмитро Чалий прокоментував ситуацію, що склалася на Верхньому Дунаї у другій половині серпня 2018 року. Він зазначив, що судноплавні компанії, в тому числі й Українське Дунайське пароплавство, несуть фінансові збитки від мілководдя на Верхньому Дунаї. Але завдяки узгодженій та оперативній роботі спеціалістів служби експлуатації флоту, агентства "Транскруїз" та екіпажів теплоходів, жоден з теплоходів пароплавства не залишився в пастці мілководдя. 

До катастрофічного падіння рівня води на Верхньому Дунаї всі каравани були виведені на Середній та Нижній Дунай, де в непростих навігаційних умовах екіпажі продовжують працювати. Теплохід "Капитан Антипов" з караваном через відсутність прохідних глибин чекає покращення ситуації, щоб пройти на Австрію. Усі чотири круїзних теплоходи Українського дунайського пароплавства працюють на лінії Пасау-Відень-Пасау. В Будапешт та Братиславу туристів на екскурсії доставляють на автобусах. 

За прогнозами гідрометеорологів, покращення навігаційних умов очікується найближчим часом, але воно буде короткочасним.

Джерело: сторінка Дмитра Чалого в Фейсбук

Українське Дунайське пароплавство: підсумки роботи у І кварталі 2018 року

Перший квартал 2018 року характеризується сприятливими навігаційними умовами на Дунаї, на відміну від мілководдя 2016 року, а також льодової обстановки 2017 року. У січні-березні обсяг перевезень вантажів річковим балансовим і оперованим флотом УДП склав 614,4 тис. тонн, за аналогічний період 2017 року – 380,1 тис. тонн, у 2016 році – 385,3 тис. тонн.

У 2018 році значно збільшився обсяг перевезень експортних вантажів (I кв. – 500,4 тис. тонн, 2017 р. – 193,3 тис. тонн, 2016 р. – 243,9 тис. тонн), але зменшилися вантажоперевезення між іноземними портами (2018 р. – 172,9 тис. тонн, 2017 р. – 268 тис. тонн, 2016 р. – 227,5 тис. тонн). Основними були перевезення в експорті масових навалочних вантажів – це залізорудна сировина, вугілля, кокс для меткомбінатів Hesteel Serbia Iron & Steel llc (Сербія), та ArcellorMittal Галац (Румунія). Перевозилися й інші традиційні вантажі – металопродукція, сіль, феросплави, добрива тощо – з Ізмаїла та Рені до портів дунайських країн.

Варто зауважити, що цьогоріч в І кварталі в ремонт річкового флоту було вкладено 16,1 млн. грн., тоді як у 2016 р. – 7,5 млн. грн., у 2017 р. – 14,7 млн. грн. Планується, що в 2018 році буде відремонтовано річкового флоту на 87,2 млн. грн.

Стратегія ЄС для Дунайського регіону (Дунайська стратегія)

 

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону (Дунайська стратегія, англ. EU Strategy for the Danube Region) — довгострокова політика Європейського Союзу щодо вирішення проблем Дунайського макрорегіону.

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:

  - країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;

  - країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

Проект "Дунай – Чорне море". Зупинити не можна реалізувати

Одним із пріоритетів розвитку українського транспортного потенціалу є проект розвитку судноплавства через Кілійське гирло Дунаю.

Проект "Дунай – Чорне море" не лише є вкрай важливим для розвитку українського Придунав’я, але й відповідає стратегічним інтересам Європейського Співтовариства.

Невипадково глибоководний судновий хід (ГСХ) "Дунай – Чорне море" включений до Переліку внутрішніх водних шляхів (ВВШ) міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.

А заходи та проекти з розвитку української частини дельти Дунаю відображені у пропозиціях до Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також включені до Майстер-плану щодо відновлення та обслуговування фарватеру Дунаю і його судноплавних приток та національних дорожніх карт.

Натомість Україна наразі обмежена у можливостях розвивати цей проект. Чому?