Показаны сообщения с ярлыком Дунайський регіон. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком Дунайський регіон. Показать все сообщения

22.12.18

Потенціал та проблеми ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” в реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону

ЧалийДмитро Чалий,
голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»

Морський та річковий транспорт є однією з базових галузей економіки Придунайського регіону, стабільне та ефективне функціонування якого є однією з необхідних складових забезпечення економічної стабілізації, сталого розвитку української ділянки Придунайського регіону та підвищення рівня життя його населення. Особливої уваги заслуговує розташування Придунайського регіону України на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію, яке сприяє реалізації потенціалу морського та річкового транспортного комплексу, зокрема дунайського судноплавства. на На Дунаї розташовані три українських морських порти − Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть бути точками росту транзиту європейських перевезень.

Провідною транспортною судноплавною компанією в Дунайському регіоні є ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП).

Прагнення до інтеграції в ЄС зобов’язує Україну враховувати загальноєвропейські тенденції, зокрема, яку увагу ЄС приділяє розвитку водного транспорту як екологічного, безпечного й ефективного.

До 2020 р. ЄС планує збільшити наявну частку ринку перевезень водним транспортом на 10%, що за розрахунками має забезпечити економію транспортних витрат вантажовласників до 2 млрд євро на рік. При цьому в рамках Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону визначено збільшення вантажопотоків при перевезеннях по р. Дунай до 2020 року на 20% за рахунок модернізації дунайського флоту, інвестування в інфраструктуру Дунаю, каналів, протоків, координації національної політики придунайських країн, підтримки Дунайської Комісії, розвитку портів в логістиці мультимодальних центрів, покращення комплексного управління водними шляхами р. Дунай та інше.

В рамках нинішнього підходу до розвитку транспортної інфраструктури та транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) визначені дев’ять транспортних коридорів: два в напрямку Північ–Південь, три в напрямку Схід–Захід, а також чотири діагональні транспортні коридори. У напрямку території України проходить транспортний коридор «Рейн-Дунай» у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону. TEN-T є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС з метою вирівнювання дисбалансу між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів.

3.3.18

Стратегія ЄС для Дунайського регіону (Дунайська стратегія)

 

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону (Дунайська стратегія, англ. EU Strategy for the Danube Region) — довгострокова політика Європейського Союзу щодо вирішення проблем Дунайського макрорегіону.


Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону була затверджена Радою ЄС 24 червня 2011 року. Стратегія спрямована на забезпечення інфраструктурного, екологічного, соціально-економічного та інституційного розвитку регіону.

В географічному плані Стратегія охоплює 14 країн:

  - країни Євросоюзу - Німеччина (Баден-Вюртемберг, Баварія), Австрія, Словаччина, Чехія, Угорщина, Словенія, Румунія, Хорватія та Болгарія;
  - країни, які не є членами ЄС - Сербія, Боснія та Герцеговина, Чорногорія, Молдова та Україна.

4.7.17

Проект "Дунай – Чорне море". Зупинити не можна реалізувати

Одним із пріоритетів розвитку українського транспортного потенціалу є проект розвитку судноплавства через Кілійське гирло Дунаю.

Проект "Дунай – Чорне море" не лише є вкрай важливим для розвитку українського Придунав’я, але й відповідає стратегічним інтересам Європейського Співтовариства.

Невипадково глибоководний судновий хід (ГСХ) "Дунай – Чорне море" включений до Переліку внутрішніх водних шляхів (ВВШ) міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.

А заходи та проекти з розвитку української частини дельти Дунаю відображені у пропозиціях до Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також включені до Майстер-плану щодо відновлення та обслуговування фарватеру Дунаю і його судноплавних приток та національних дорожніх карт.

Натомість Україна наразі обмежена у можливостях розвивати цей проект. Чому?