Украинское Дунайское пароходство в 2017 году сократило грузооборот на фоне обвала рынка зерновых

По оперативным данным, в 2017 году речным флотом ЧАО "Украинское Дунайское пароходство" было отгружено 2 млн. 368 тыс. тонн. И если в экспортном направлении отгружено на 74 тыс. тонн больше, чем в 2016-м, то перевозки между иностранными портами уменьшились на 180 тыс. тонн, сообщает ЦТС.

Согласно данным, предоставленным УДП, это связано прежде всего с обвалом рынка зерновых: так, в четвертом квартале 2016 года было перевезено 209 тыс. тонн зерновых грузов, а за соответствующий период 2017 года - всего 67 тыс. тонн.

"Одна из причин падения зернового рынка - неурожай в Сербии, а также снижение цен на мировом рынке. В этой связи производители придерживают зерно до стабилизации цен. По прогнозу специалистов, оживление зернового рынка, а, следовательно, и перевозок в МИПе, следует ожидать не раньше апреля", - объяснил начальник отдела эксплуатации речного флота УДП Александр Назаренко.

По состоянию на 10 января флотом УДП с начала 2018 года было отгружено 58 тыс. тонн грузов, до конца месяца этот показатель планируется увеличить до 232 тыс. тонн.

"Есть основание говорить о том, что эти объемы выполнимы. Прежде всего, после новогодних праздников в Европе возобновилась деловая активность, начали поступать заявки на перевозки в МИПе. Так, по Австрии получены заявки на перевозку 4 тыс. тонн удобрений, работаем по Венгрии – заявлены 5 тыс. тонн зерна, из Хорватии 13 тыс. тонн удобрений, по Болгарии 5 тыс. тонн жмыхов и т.д.", - говорится в сообщении пароходства.

Річкові інформаційні системи (РІС)

У травні 2012 року була створена і введена в експлуатацію річкова інформаційна система України. РІС було розроблено спеціально для забезпечення безпечного і ефективного судноплавства внутрішніми водними шляхами на європейському рівні. РІС призначений для надання користувачу оперативної і довідкової інформації про умови судноплавства на внутрішніх водних шляхах України (української території р. Дунай і р. Дніпро), про рух та дислокацію флоту, стан гідротехнічних споруд і водних шляхів, вантажні і транспортні потоки. Ця система відповідає європейським стандартам і директивам ЄЕК ООН.

Центр управління РІС знаходиться в Одесі. Крім того, система центру управління складається з шести підцентрів на р. Дніпро і 3-х підцентрів на р. Дунай, а також 24 автоматичних станцій АІС (Автоматична індентифікаційна система) на р.Дніпро і двох автоматичних станцій АІС на р. Дунай, які об'єднані в мережу. Субцентри розташовані на каскаді Дніпра в містах Нова Каховка, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Світловодськ, Канівський та Вишгород (Київ). У зонах покриття цих підцентрів використовується зв'язок дуже високої частоти.

Ключовою особливістю проекту є наявність спеціально розробленого веб-порталу (http://ukrris.com.ua), яка інтегрує інформацію з підсистем РІС і надає користувачам інформацію в реальному масштабі часу.

Поздравление с Новым 2018 годом

Дорогие друзья! Уважаемые коллеги и партнеры!

Сердечно поздравляю вас с наступающим Новым годом!

От имени коллектива Украинского Дунайского пароходства и от себя лично желаю вам в 2018 году мира и солнечного настроения, любви и внимания, вдохновения и новых возможностей, удачи и исполнения задуманного, сил и терпения, оптимизма и уверенности в завтрашнем дне!

Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет коллег и партнеров с Новым годом

Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет коллег и партнеров с Новым годом

Дмитро Чалий: «Українське Дунайське пароплавство повинно розвиватися на системній основі»

Дмитро Чалий

Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?

– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.

Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.

Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.

Стивидорное и тальманское обслуживание

Традиционно под термином «стивидорное обслуживание» подразумеваются операции по погрузке груза, размещению и укладке груза в транспортном средстве, чтобы обеспечить не только сохранность, безопасность груза, но и осуществить намеченную перевозку – рейс судна или вагона, передвижение автомобиля, автотрейлера с грузом и т.д. К этим работам также относят ряд манипуляций с грузами на терминале (в порту, на железнодорожной станции, в товарном складе), перевалку груза с одного вида транспорта на другой, взвешивание груза, его сортировку и т.п.

Затраты на стивидорное обслуживание – исполнение погрузочно-разгрузочных операций на любом терминале – составляют значительную часть транспортных издержек, связанных с доставкой груза от продавца к покупателю.

Даже в тех случаях, когда их оплачивает грузоотправитель или получатель, то выбор производителя работ – стивидора не может не интересовать перевозчика. От квалификации персонала, оснащенности механизмами зависит качество и интенсивность погрузо-разгрузочных работ, на выполнение которых зачастую затрачивается до 40–50% общего эксплуатационного времени транспортного средства.

Договор о сотрудничестве дунайских пароходств - участников Братиславских соглашений

                    Договор 
             о сотрудничестве дунайских пароходств - 
               участников Братиславских соглашений 
                 (Братислава, 6 ноября 1992 года) 
                          (ред. 1997 г.) 
 
     Пароходства:
     Баварский Ллойд ГмбХ (БЛ) Федеративной Республики Германии
     Болгарское речное пароходство АО (БРП)
     ДДСГ-Карго ГмбХ (ДДСГ-Карго) Республики Австрии
     Речное пароходство  "Дунавски  Ллойд-Сисак"  (ДЛ)  Республики 
Хорватия
     Венгерское судоходное акционерное общество (МАХАРТ)
     Румынское речное пароходство "НАВРОМ СА", Галац (НАВРОМ СА)
     Румынское    речное       пароходство       "Джурджу-НАВ  СА" 
(Джурджу-НАВ СА)
     Румынское    речное       пароходство        "НФР-Дробета СА" 
(НФР-Дробета СА)
     АО Словацкое пароходство и порты (АО СПаП)
     Открытое акционерное     общество    "Украинское    дунайское 
пароходство" (ОАО УДП)
     Акционерная судоходная     компания     "УКРРЕЧФЛОТ"     (АСК 
"УКРРЕЧФЛОТ")
     Югославское речное пароходство ДД (ДД ЮРБ)
     Речное пароходство   "КРАЙИНА"   (РБК)   Союзной   Республики 
Югославия,
     принимая во  внимание  необходимость  всестороннего  развития 
экономических связей между придунайскими странами,
     осознавая значение  дунайского  судоходства  для  обеспечения 
этих   связей,   подтверждая   желание  способствовать  углублению 
процесса сотрудничества между дунайскими пароходствами, начатого в 
1955  году в рамках Братиславских соглашений,  заключили настоящий 
Договор о нижеследующем: