 |
| Дмитро Чалий |
Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.
– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?
– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.
Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.
Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.
– Які основні проблеми ви бачите в роботі Дунайського пароплавства?
– Деякі проблеми є типовими для всіх українських підприємств. На жаль, нинішня економічна ситуація в країні характеризується високою непередбачуваністю і чималою кількістю дестабілізуючих економіку факторів. Практично у всіх компаній, які працюють у наших непростих українських реаліях, особливо у державних підприємств, є безліч проблем, пов’язаних не лише з досягненням високих економічних показників, але і з самою можливістю утримуватися на ринку. Тому сьогодні для всіх керівників найбільш актуальною є проблема забезпечення сталого розвитку підприємств, те саме стосується і Дунайського пароплавства. І чим вище нестабільність умов для ведення бізнесу, тим більше підприємства потребують стратегічного управління та планування, за допомогою яких можливо забезпечити виживання компанії та досягнення необхідних цілей.
Також сьогодні в Україні для всіх підприємств актуальною є проблема тотального браку висококваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається дефіцит виробничого персоналу. За кордон масово їдуть зварники, токарі, слюсарі, електрики. І це при тому, що приплив молоді в ці професії практично повністю припинився, а кадри протягом останніх років не оновлювалися. Для ПрАТ «УДП» це особливо відчутно в таких напрямках діяльності як суднобудування і судноремонт.
Щодо специфічних проблем діяльності пароплавства, то вони, в цілому, добре відомі. Це непростий фінансовий стан компанії, відсутність реалістичної стратегії розвитку, значний вік флоту і, в зв’язку з цим, його низька ефективність, витрати на утримання непрофільних активів тощо. Можу довго перераховувати. Кілька днів тому я попросив керівників структурних підрозділів представити своє бачення основних проблем пароплавства і пропозиції щодо їх вирішення. У результаті вийшла «карта бою» – багатосторінковий реєстр проблемних питань. Далі збираюся вивчити ці проблеми більш глибоко і приймати відповідно до цього рішення. Опосередковано отримав інформацію про вміння наших керівників думати системно і стратегічно, виділяти пріоритети, давати прогнози, виявляти ініціативу.
– Якими будуть ваші першочергові кроки на новій посаді?
– Перші два тижні у мене пішли на те, щоб познайомитися з колективом пароплавства, вивчити стан справ. Відвідав кілька теплоходів, а також основні структурні підрозділи – Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Учбовий центр Українського Дунайського пароплавства, Базу технічного обслуговування флоту, де познайомився з капітанами, керівним складом підприємств, поспілкувався з працівниками, оглянув обладнання і матеріально-технічну базу.
Також на цьому тижні підписав наказ про централізацію закупівель. Раніше закупівлями самостійно займався чи не кожен структурний підрозділ пароплавства. Це рішення допоможе посилити фінансову дисципліну, зробити процес закупівель більш прозорим, забезпечити контроль використання фінансів, оптимізувати кадровий склад і розвантажити багато співробітників, які займалися процедурою.
Ми вже почали працювати над оптимізацією організаційної структури управління компанії. На жаль, існуюча структура вже не підходить для досягнення тих цілей, які стоять перед пароплавством.
Найближчим часом збираюся представити колективу пароплавства реалістичну модель інноваційного розвитку компанії, яка буде враховувати нинішній стан економіки та конкуренції, і на основі якої в подальшому ми будемо створювати стратегію розвитку пароплавства, де буде описана система управлінських, організаційних та інноваційних рішень, спрямованих на реалізацію наших цілей.
– Як ви будете визначати дані цілі?
– Цілі – це наші пріоритети і наміри. Вони встановлюються на певний період у кількісних показниках, це, наприклад, рівень доходів або кількість реновованого флоту. Формулювання цілей є одним з найважливіших етапів стратегічного планування. Цілі має затверджувати Правління пароплавства на основі прогнозів і ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів. Після того, як цілі будуть сформульовані, для їх досягнення ми викладемо завдання і визначимо відповідальних за їх виконання. Весь цей процес, усі цілі та завдання будуть описані в стратегічному плані розвитку підприємства, робота над яким почалася з першого дня мого приходу до пароплавства. Це не простий документ, і на його підготовку та затвердження піде не один місяць.
План розвитку підприємства дозволить побудувати роботу пароплавства на системній основі, з нього буде зрозуміло, скільки одиниць флоту і коли списати, скільки побудувати нових, в яких обсягах проводити реновацію і модернізацію, скільки нам буде потрібно позикових коштів – там буде детально описаний план наших дій за всіма напрямками роботи.
Наявність такого документа дуже важлива для керівника і для колективу, оскільки дає розуміння, куди ми рухаємося і які необхідно вирішувати завдання. Для співробітників дуже важливо знати, як буде виглядати пароплавство через п’ять і десять років і якщо вони розуміють стратегію компанії, то зможуть приймати більш ефективні повсякденні рішення.
– Півроку тому в ПрАТ «УДП» був анонсований інвестиційний проект з китайською стороною вартістю 50 млн. доларів. Зараз про нього перестали говорити. Чи плануєте ви продовжувати роботу щодо нього? І як взагалі збираєтеся вирішувати питання з оновлення флоту?
– Однозначно продовжимо по ньому роботу, якщо цей проект буде вигідним для підприємства. Наскільки я знаю, проектом передбачалося оновлення флоту пароплавства – йшлося про те, що протягом 15 років можливе будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Однак я ще не бачив інвестиційної пропозиції та техніко-економічного обґрунтування цього проекту, оцінки ризиків, термінів окупності тощо.
Інвестиції – це не подарунок. Ті, хто вкладає гроші в цей і будь-який інший проект, прагнуть не тільки повернути свої вкладання, але і отримувати від них прибуток. Інвестора в першу чергу цікавить прибутковість вкладень. Однак річкове судноплавство – це малоприбутковий бізнес, тому період окупності інвестицій тут в кращому випадку наближається до десятка років. Тож треба все добре прорахувати, щоб пароплавству не довелося потім розраховуватися з інвестором своїми активами.
Думаю, що необхідні нам обсяги реновації обчислюються десятками мільйонів євро. На порядок вище витрати на будівництво нових суден для пасажирського і вантажного річкового флоту. Сьогодні у пароплавства відсутні власні кошти для інвестицій, тому ми змушені розглядати можливість залучення позикових і залучених коштів. Було б цікаво прорахувати проект «Судно в кредит», але, думаю, ставки з кредитів українських банків і великі терміни окупності нашого бізнесу унеможливлюють подібні проекти.
– Що ви можете сказати про новий для вас колектив?
– Відразу помітно, що відносини в колективі конструктивні, мені навіть не довелося тут адаптуватися. Це колектив професіоналів, які виконують свою роботу на найвищому рівні, розуміють наявні перед ними завдання і знають, як їх вирішувати. Причому знання і досвід фахівців пароплавства – унікальні, тому що в Україні немає подібного підприємства.
Для мене велика честь керувати таким колективом, і я розумію свою відповідальність.
Зі мною прийшли члени моєї команди, досвідчені професіонали в сфері управління, і мені здається, вони відразу органічно влилися до колективу пароплавства і посилили його.
– На сайті ПрАТ «УДП» з’явилася інформація про вашу зустріч з мером Ізмаїла. Які питання ви обговорювали і як збираєтеся співпрацювати далі?
– Це було просто знайомство, і жодні конкретні питання до цієї неофіційної зустрічі не готувалися. Однак в подальшому ми збираємося плідно взаємодіяти з міською владою. ПрАТ «УДП» є бюджетоутворюючим підприємством і пов’язано з Ізмаїлом безліччю різних взаємовідносин – починаючи від сплати податків до місцевого бюджету і закінчуючи питаннями благоустрою та екології.
Упорядкованість, стан міської інфраструктури, наприклад, якість доріг і стан багатоквартирних будинків – все це взаємопов’язано і визначає якість життя наших співробітників, престижність і зручність їх проживання в Ізмаїлі, відкриває можливість залучати кваліфіковані кадри з інших міст.
– Вам сподобався Ізмаїл?
– Скажу відверто, Ізмаїл мене приємно здивував! Чисте, доглянуте європейське місто з унікальною архітектурою, прекрасними міськими ландшафтами і аурою спокою і благополуччя. Його ніяк не назвеш провінційним. Помітно, що міська влада приділяє багато уваги питанням добробуту, стану житлово-комунального господарства. Але головне надбання Ізмаїла – дуже привітні та відкриті люди.
