Одним із пріоритетів розвитку українського транспортного потенціалу є проект розвитку судноплавства через Кілійське гирло Дунаю.
Проект "Дунай – Чорне море" не лише є вкрай важливим для розвитку українського Придунав’я, але й відповідає стратегічним інтересам Європейського Співтовариства.
Невипадково глибоководний судновий хід (ГСХ) "Дунай – Чорне море" включений до Переліку внутрішніх водних шляхів (ВВШ) міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.
А заходи та проекти з розвитку української частини дельти Дунаю відображені у пропозиціях до Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також включені до Майстер-плану щодо відновлення та обслуговування фарватеру Дунаю і його судноплавних приток та національних дорожніх карт.
Натомість Україна наразі обмежена у можливостях розвивати цей проект. Чому?
Перешкодою є позиція Румунії щодо відповідності цим планам наших зобов'язань по Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).
Своєю чергою позиція України щодо виконання положень Конвенції Еспо стосовно проекту "Дунай – Чорне море" базувалася на результатах оцінки впливу на довкілля, за якими суттєвого негативного транскордонного впливу не передбачалося.
Різниця у підходах привела до ініціювання процедури запиту згідно з Конвенцією Еспо.
За згодою України, у січні 2005 року вперше у практиці застосування Конвенції Еспо створено Комісію із запиту (Espoo Inquiry Commission) з метою формування науково-обґрунтованої думки щодо можливості значних негативних транскордонних впливів під час реалізації проекту "Дунай – Чорне море" та подальшої його експлуатації.
Її рішення щодо наявності певних чинників ймовірного значного негативного транскордонного впливу стали остаточною підставою для застосування до проекту каналу процедур, передбачених Конвенцією Еспо.
13-16 червня 2017 року в Мінську відбуваються наради Сторін Конвенції Еспо та Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до зазначеної Конвенції, у рамках яких, зокрема, розглядаються питання щодо проекту ГСХ "Дунай – Чорне море".
З огляду на досить довготривалий характер розгляду цього вкрай важливого для України питання, ми маємо продовжувати докладати зусиль, для забезпечення дотримання міжнародних норм, що дасть змогу в подальшому розвивати ГСХ "Дунай – Чорне море".
Наступна можливість досягти порозуміння - Міжурядова комісія в Бухаресті 10-11 липня.
Проект "Дунай – Чорне море" не лише є вкрай важливим для розвитку українського Придунав’я, але й відповідає стратегічним інтересам Європейського Співтовариства.
Невипадково глибоководний судновий хід (ГСХ) "Дунай – Чорне море" включений до Переліку внутрішніх водних шляхів (ВВШ) міжнародного значення (водний шлях категорії Е 80-09) Європейської угоди про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення.
А заходи та проекти з розвитку української частини дельти Дунаю відображені у пропозиціях до Стратегії ЄС для Дунайського регіону, а також включені до Майстер-плану щодо відновлення та обслуговування фарватеру Дунаю і його судноплавних приток та національних дорожніх карт.
Натомість Україна наразі обмежена у можливостях розвивати цей проект. Чому?
Перешкодою є позиція Румунії щодо відповідності цим планам наших зобов'язань по Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).
Своєю чергою позиція України щодо виконання положень Конвенції Еспо стосовно проекту "Дунай – Чорне море" базувалася на результатах оцінки впливу на довкілля, за якими суттєвого негативного транскордонного впливу не передбачалося.
Різниця у підходах привела до ініціювання процедури запиту згідно з Конвенцією Еспо.
За згодою України, у січні 2005 року вперше у практиці застосування Конвенції Еспо створено Комісію із запиту (Espoo Inquiry Commission) з метою формування науково-обґрунтованої думки щодо можливості значних негативних транскордонних впливів під час реалізації проекту "Дунай – Чорне море" та подальшої його експлуатації.
Її рішення щодо наявності певних чинників ймовірного значного негативного транскордонного впливу стали остаточною підставою для застосування до проекту каналу процедур, передбачених Конвенцією Еспо.
13-16 червня 2017 року в Мінську відбуваються наради Сторін Конвенції Еспо та Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до зазначеної Конвенції, у рамках яких, зокрема, розглядаються питання щодо проекту ГСХ "Дунай – Чорне море".
З огляду на досить довготривалий характер розгляду цього вкрай важливого для України питання, ми маємо продовжувати докладати зусиль, для забезпечення дотримання міжнародних норм, що дасть змогу в подальшому розвивати ГСХ "Дунай – Чорне море".
Наступна можливість досягти порозуміння - Міжурядова комісія в Бухаресті 10-11 липня.
