В Ізмаїлі презентували пісню про Українське Дунайське пароплавство

28 грудня 2018 року під час новорічного концерту в українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра відеокліпу «Пісня про пароплавство».

28 грудня під час новорічного концерту в Українському Дунайському пароплавстві відбулася прем'єра кліпу «Пісня про пароплавство».
Виконавець і автор тексту нової пісні - Марк Бігун, музичний супровід - Сергій Денисов. Кліп створений працівниками пароплавства. Ізмаїл, 2018 рік.

Потенціал та проблеми ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” в реалізації стратегії ЄС для Дунайського регіону

Дмитро Чалий,

голова Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство»

Морський та річковий транспорт є однією з базових галузей економіки Придунайського регіону, стабільне та ефективне функціонування якого є однією з необхідних складових забезпечення економічної стабілізації, сталого розвитку української ділянки Придунайського регіону та підвищення рівня життя його населення. Особливої уваги заслуговує розташування Придунайського регіону України на перетині найважливіших міжнародних шляхів з Європи в Азію, яке сприяє реалізації потенціалу морського та річкового транспортного комплексу, зокрема дунайського судноплавства. на На Дунаї розташовані три українських морських порти − Рені, Ізмаїл та Усть-Дунайськ, які можуть бути точками росту транзиту європейських перевезень.

Провідною транспортною судноплавною компанією в Дунайському регіоні є ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” (УДП).

Прагнення до інтеграції в ЄС зобов’язує Україну враховувати загальноєвропейські тенденції, зокрема, яку увагу ЄС приділяє розвитку водного транспорту як екологічного, безпечного й ефективного.

До 2020 р. ЄС планує збільшити наявну частку ринку перевезень водним транспортом на 10%, що за розрахунками має забезпечити економію транспортних витрат вантажовласників до 2 млрд євро на рік. При цьому в рамках Стратегії Євросоюзу для Дунайського регіону визначено збільшення вантажопотоків при перевезеннях по р. Дунай до 2020 року на 20% за рахунок модернізації дунайського флоту, інвестування в інфраструктуру Дунаю, каналів, протоків, координації національної політики придунайських країн, підтримки Дунайської Комісії, розвитку портів в логістиці мультимодальних центрів, покращення комплексного управління водними шляхами р. Дунай та інше.

В рамках нинішнього підходу до розвитку транспортної інфраструктури та транс’європейської опорної транспортної мережі (TEN-T) визначені дев’ять транспортних коридорів: два в напрямку Північ–Південь, три в напрямку Схід–Захід, а також чотири діагональні транспортні коридори. У напрямку території України проходить транспортний коридор «Рейн-Дунай» у сполученні через водні шляхи Майну та Дунаю, з відгалуженням від Мюнхена до Праги, Жиліни, Кошице та до українського кордону. TEN-T є проектом Європейського Союзу та охоплює основні транспортні маршрути в рамках ЄС з метою вирівнювання дисбалансу між рівнем розвитку транспортних мереж держав-членів.

Понтони ПрАТ «УДП» здійснили унікальне перевезення негабаритних вантажів

Спеціалізований флот УДП, в складі якого знаходиться чотири понтона типу ПДМ-10 і один ТМІ-4, має чималий досвід в перевезеннях негабаритних вантажів. Зокрема, унікальність ТМІ-4 в тому, що він може перевозити як портальні крани так і нестандартне обладнання та всілякі конструкції з дунайських портів в порти Чорного моря.

– Цьогоріч після тривалого простою спеціалізований флот знову почав використовуватися в перевезеннях негабаритних вантажів, – зазначив заступник голови Правління з експлуатації флоту і фрахтування Едуард Буряк. – Оскільки наявнй тип понтонів не підходить для поставленого завдання через свої невеликі розміренння, фахівці конструкторського бюро пароплавства розробили унікальний проект з перевезення портальних кранів спареними понтонами. Практична реалізація проекту зайняла трохи більше одного місяця і після ремонту в Одесі понтони виконали два перевезення з Одеси в порт «Южний».

Після 12-річного відстою відновлений і ПДМ-12. Понтон також запланований для роботи з важкими вантажами і вже виконав одне перевезення за маршрутом Херсон-Горішні Плавні-Ізмаїл.

Дмитро Чалий: На Конференції директорів Дунайських пароплавств ми обговорювали не тільки ризики, але і можливості

63-я Конференція директорів Дунайських пароплавств – учасників Братиславських угод (КДДП) відбулася 17-18 жовтня 2018 року в Будапешті. Крім делегації ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство», у роботі конференції брали участь представники півтора десятка дунайських пароплавств і судноплавних компаній-учасників Братиславських угод, а також підприємств і організацій, діяльність яких пов’язана з водним транспортом і дунайським судноплавством. Про КДДП та про її підсумки журналу «Судноплавство» розповів голова Правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий.

– Дмитре Сергійовичу, 63 роки поспіль КДДП збирає серйозних і авторитетних учасників на свої засідання. Перелік тем ще не вичерпано?

– До порядку денного засідань КДДП включаються питання, які сприяють реалізації Братиславських угод. Перші з цих угод були підписані в Братиславі ще в 50-х роках минулого століття, і сьогодні разом із Договором про співробітництво дунайських пароплавств, який був підписаний також у Братиславі у 1992 році, вони визначають основні комерційно-правові умови співпраці при перевезенні зовнішньоторговельних вантажів на Дунаї. Договором і Угодами визначено, що основною формою співпраці учасників угод є Конференція директорів Дунайських пароплавств, яка розглядає і ухвалює рішення з усіх питань, що входять в сферу дії Договору про співробітництво, а також з питань, пов’язаних з дотриманням Договору його учасниками. Договором встановлено, що керівним органом КДДП є пленарне засідання учасників Братиславських угод, на якому приймаються всі рішення, а також регулюються правила організації і проведення КДДП та класифікуються питання, які там розглядаються.

На 63-й КДДП ми обговорювали розвиток інфраструктури дунайського судноплавства, технічний стан флоту, особливості роботи в портах, детально розглядали проблемні питання організації роботи флоту на лімітуючих ділянках Дунаю, а також взаємодію з владами придунайських країн та європейськими інституціями з питань безпеки судноплавства.

Втім перелік тем, які розглядаються на КДДП, окреслюється не лише Договором про співробітництво і рамками Братиславських угод, але й важливими сполученими темами, які впливають на умови транспортних перевезень на Дунаї. Наприклад, ми багато говорили про стан дунайського судноплавства, про економічні умови та обстановку на ринку перевезень, про транспортну політику ЄС і необхідність ефективної інтеграції транспортного коридору Рейн-Дунай в мережу інших загальноєвропейських водних шляхів і транспортних коридорів.  

Але у підсумку більш за все ми говорили про Дунай.

Дмитро Чалий здійснив інспекцію Кілійського суднобудівно-судноремонтного заводу

Дмитро Чалий та директор КСБСРЗ Юрій Сливчук

5 грудня голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий інспектував Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод (КСБСРЗ). Мета інспекції – перевірка стану виконання та контроль якості ремонтних робіт флоту УДП.

Дмитро Чалий обговорив з директором КСБСРЗ Юрієм Сливчуком першочергові виробничі питання підвідомчого підприємства, зустрівся з працівниками заводу. 

За 11 місяців поточного року відремонтовано 60 одиниць флоту, як Українського Дунайського пароплавства, так і сторонніх замовників. Сьогодні, крім флоту УДП, на заводі ремонтується теплохід «Rubikon» (Словаччина).  Цьогоріч на заводі виконано поточний ремонт сліпа, відремонтовані дахи механічного та судокорпусного цехів, підстанції, відновлено 10-тонний і 40-тонний крани.

В Українському Дунайському пароплавстві підняли прапор Військово-морських сил України

На будівлі Українського Дунайського пароплавства підняли прапор Військово-морських сил України на підтримку полонених Росією моряків.

На будівлі Українського Дунайського пароплавства поруч із синьо-жовтим знаменом замайорів прапор Військово-морських сил України.

Таким чином працівники пароплавства висловили підтримку українським морякам, які потрапили до російського полону поблизу Керчі.